Економічні науки. Серія "Регіональна економіка"

СИСТЕМА УПРАВІЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗАДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Полінкевич О.М. — 2025-01-10

В статті досліджено систему управління безпекою підприємств в контексті забезпечення сталого розвитку територій. Критичний аналіз змісту наукових праць дослідників виявив, що проблеми сталого розвитку громад, підвищення рівня соціального добробуту та згортання ділової активності негативно позначаються на реалізації цілей сталого розвитку. В період військового стану в Україні ці процеси поглибилися та посилилися і потребують додаткового вивчення. В роботі визначено, що система управління безпекою є основа для становлення сталого розвитку територій. Така система має бути реалізовано у трьох напрямах – з позиції влади громади, підприємств та громадського сектору. Вибір специфіки розвитку сектору економіки в громаді залежить від стратегії розвитку території та є рушійною силою всіх процесів. Запропоновано формувати систему управління безпекою підприємств на прикладі машинобудівних підприємств. Визначено шість рівнів, реалізація яких сприятиме досягненню цілей. Кожний рівень є взаємопов’язаний із попереднім та доповнює його. Запропоновані інструменти, аспекти та функції забезпечення безпеки машинобудівних підприємств, як інструменти досягнення загальної стратегії безпеки у машинобудуванні регіону.

ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ (СТІЙКОСТІ) ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕГАТИВНИХ ЕКСТЕРНАЛІЙ

П’явка О.П. — 2025-02-05

Мета статті полягає у проведенні оцінки соціально-економічної резильєнтності (стійкості) підприємств в Україні в умовах негативних екстерналій до та після початку війни в Україні. Порівняльний аналіз зміни рівня рентабельності усієї діяльності підприємств та темпу росту реального валового внутрішнього продукту України протягом 2010-2023 років показав, що внаслідок повномасштабної війни знову відбувся різкий спад рівня рентабельності до від’ємних 3,2%, тоді як економіка загалом знизилася на максимальні за аналізований період 28,8%. Зроблено висновок, що українські підприємства після прояву негативних екстерналій, зокрема після початку повномасштабної війни, демонструють зростання рівня стійкості (резильєнтності). Це свідчить про підвищення їх здатностей до адаптації та своєчасного реагування на різні типи негативних екстерналій, зокрема викликані повномасштабною війною та її катастрофічними наслідками.

ОЦІНКА КЛЮЧОВИХ ДЕТЕРМІНАНТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Шубала І.В. — 2025-02-05

Мета статті – проведення експрес-оцінки ключових детермінант сталого розвитку Західного регіону України в економічній, соціальній та екологічній сферах на основі використання індексного методу. Результати оцінки показали, що в економічній і екологічній сферах регіони Західної України демонстрували порівняно вищий прогрес, в соціальній сфері прогрес був на рівні загальнодержавного. Аналіз динаміки інтегрального індексу сталого розвитку загалом за 2013-2021 рр. показав, що регіони Західної України забезпечили порівняно вищі позитивні темпи прогресу, ніж по Україні в цілому. Найбільший прогрес на шляху до сталого розвитку забезпечила Львівська область, а Тернопільська, Рівненська та Закарпатська області порівняно менший. Використання запропонованого методичного підходу дозволять виділити ключові сфери та пріоритети подальших рішень для покращення ситуації в економічній, соціальній та екологічній сферах регіонів.

ОЦІНКА РОЛІ ПІДПРИЄМСТВ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ В РОЗВИТКУ АГРОПЕРЕРОБКИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕГАТИВНИХ ЕКСТЕРНАЛІЙ

Шубалий О.М. — 2025-02-05

Мета статті полягає в оцінці ролі підприємств Західного регіону в розвитку агропереробки в Україні в умовах негативних екстерналій на основі вивчення основних показників використання персоналу, продуктивності та рентабельності. Після руйнування внаслідок війни в Україні багатьох об’єктів добувної і переробної промисловості на Сході та Півдні України роль агарного сектору Західного регіону у розвитку національної економіки у наразі суттєво зросла. Це підтверджується зростанням частки агропереробних підприємств Західного регіону у загальнонаціональних показниках обсягу реалізації продуктів (товарів, послуг), кількості зайнятих працівників та кількості діючих підприємств. Для забезпечення подальшого сталого розвитку агропереробних підприємств у Західному регіоні важливо, щоб їх власники забезпечили прискорене зростання витрат на персонал, збільшення продуктивності праці працівників, підтримання високого рівня рентабельності продажу продукції (товарів, послуг).

ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ТРАНСКОРДОННОЇ МІГРАЦІЇ

Дзямулич М.І. — 2025-02-05

У статті досліджено економічну активність сільського населення Західного регіону України в контексті зростання динаміки транскордонної міграції. Розглянуто зміни у структурі трудових ресурсів, рівні зайнятості та визначено їх вплив на соціально-економічний розвиток регіону. Визначено необхідність вдосконалення державної політики для стимулювання повернення мігрантів та їхньої інтеграції в економічне життя регіону. Проаналізовано вплив міграційних процесів на демографічну структуру сільських громад, що призводить до скорочення працездатного населення і посилення соціальних викликів у регіоні. Доведено необхідність розробки ефективних програм соціально-економічного розвитку, спрямованих на стабілізацію трудового потенціалу та підвищення добробуту сільського населення західного регіону України. Визначено стратегії підтримки економічної активності населення шляхом розвитку місцевого підприємництва та інноваційних програм зайнятості для мінімізації відтоку трудових ресурсів та збереження стабільності в регіоні.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КЛЮЧОВИХ ІНДИКАТОРІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГІДНОЇ ПРАЦІ У РЕГІОНАХ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ

Гордійчук А.І. — 2025-02-05

Мета статті – проведення порівняльного аналізу ключових індикаторів забезпечення гідної праці у регіонах польсько-українського прикордоння. Зроблено висновок, що у прикордонних регіонах спостерігається позитивна тенденція до зростання ключового індикатора гідної праці – середньомісячної заробітної плати в перерахунок на міжнародні долари за паритетом купівельної спроможності. Але у польських прикордонних регіонах заробітна плата у понад як 2 рази вища, хоча відхилення поступово зменшувалося. Спільною проблемо для усіх прикордонних регіонів є порівняно нижчий рівень заробітної плати порівняно з загальнонаціональними рівнями, хоча відставання поступово також зменшується. Серед видів економічної діяльності найбільшу заробітну плату порівняно з середнім по країні рівнем забезпечують сфери Інформація та комунікації, а також Фінансова та страхова діяльність, Державне управління й оборона; обов'язкове соцстрахування. Тобто для регіонів польсько-українського прикордоння важливо проводити політику підвищення рівня заробітної плати, щоб швидше ліквідувати відставання порівняно з показниками по країні загалом, забезпечуючи гідну працю та її оплату.

РОЛЬ «ЗЕЛЕНОЇ» ТРАНСФОРМАЦІЇ У ПОСИЛЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Косінський П.М. — 2025-02-05

Обґрунтовано необхідність «зеленої» трансформації підприємств агропромислового комплексу. Встановлено взаємозв’язок між «зеленою» трансформацією і конкурентоспроможністю підприємства. Запропоновано пріоритетні напрямки та заходи «зеленої» трансформації аграрних підприємств. Сформовано відповідні висновки.

ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕГАТИВНИХ ЕКСТЕРНАЛІЙ

Шубалий О.М. — 2025-02-05

Мета статті – визначення системи показників та проведення оцінки соціально-економічної безпеки підприємств в Україні в умовах негативних екстерналій за період останніх 10 років – 2013-2023 рр. Для оцінки соціально-економічної безпеки підприємств виходячи з наявності офіційних статистичних даних запропоновано систему основних показників економічної безпеки та соціальної безпеки, які містять по чотири індикатори. Оцінка економічної безпеки підприємств показала, що показники рентабельності набули найбільших негативних рівнів з початком війни у 2014 році, а в період повномасштабного вторгнення підприємства були адаптованими до негативних екстерналій. За підсумками оцінки соціальної безпеки зроблено висновок, що підприємства, зважаючи на дефіцит трудових ресурсів в країні, проводять політику збільшення витрат на оплату праці в загальних витратах, намагаються зберегти наявних працівників в умовах простою виробництва.

ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Хілуха О.А. — 2025-02-07

Актуальність цифрової економіки сьогодні зумовлена розвитком цифрових технологій, таких як штучний інтелект, блокчейн, Інтернет речей (IoT) та 5G, що змінює спосіб ведення бізнесу, веде до нових моделей споживання та оптимізації процесів. Вона дозволяє компаніям працювати на глобальному ринку, забезпечуючи доступ до нових клієнтів і можливостей для зростання. Використання цифрових технологій підвищує ефективність бізнес-процесів, що сприяє зниженню витрат і збільшенню прибутковості. Споживачі все частіше обирають цифрові канали для покупок і взаємодії з брендами, що підштовхує компанії до переходу на онлайн-моделі ведення бізнесу.

Цифрова економіка може забезпечити ефективніше використання ресурсів та зниження екологічного впливу завдяки впровадженню циркулярних бізнес-моделей і технологій. Цифрова економіка сприяє більшій доступності послуг та товарів для широких верств населення, зокрема в регіонах з обмеженим доступом до традиційних ринків. Уряди всього світу розглядають цифрову економіку як ключ до економічного зростання та соціального прогресу, тому вона стає об'єктом державної політики і регулювання.

У статті досліджується цифрова економіка як вид економічної діяльності, що виникає внаслідок інтеграції людей, компаній, пристроїв, даних та процесів за допомогою цифрових технологій. Цифрова економіка включає онлайн-транзакції та взаємодії в різних секторах, спираючись на технології, такі як інтернет та інформаційно-комунікаційні технології. Вона суттєво відрізняється від традиційної, оскільки базується на нових підходах і має трансформаційний вплив на індустрії. У статті розглядаються приклади розвитку цифрової економіки, включаючи електронну комерцію, соціальні мережі та автоматизацію через штучний інтелект. Вона базується на використанні технологій, таких як 5G та IoT, які сприяють розвитку цієї сфери. Цифрова економіка сприяє підвищенню продуктивності і новим джерелам доходу, по при виклики, пов'язані з конфіденційністю та безпекою. Оцінюється вплив цифрової економіки на довкілля, підкреслюючи зростання цифрових відходів і викидів, що потребує політичних і технологічних реформ для забезпечення сталого розвитку.

ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕШКОДИ У РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕРІВ В УКРАЇНІ

Дубінчин В.В. — 2025-02-07

Метою цієї статті є аналіз та систематизація інституційних перешкод, що стримують розвиток промислових кластерів в Україні. Стаття спрямована на розробку практичних рекомендацій для подолання цих перешкод, що дозволить покращити конкурентоспроможність українських регіонів та сприятиме формуванню сприятливих умов їхньому інноваційному та сталого економічного розвитку.

У період повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, внаслідок значних руйнувань та потреби перенесення промислових потужностей у безпечніші регіони, особливого значення набули області, які межують із кордоном країн ЄС. Ці регіони забезпечують зручну логістичну інфраструктуру та сприяють підтримці критично важливих підприємств української промисловості. Польща, зокрема, відіграє ключову роль як транзитний коридор для імпорту та експорту України, що є особливо важливим у воєнний період, адже через її територію проходять товари та сировина, необхідні для функціонування промислових секторів.

Проте існують певні інституційні перешкоди, які заважають розвитку та співпраці вже наявних та майбутніх промислових кластерів не тільки польсько-українських прикордонних регіонів а й в усій Україні. Тому надалі важливо детальніше дослідити та проаналізувати, які ж саме існують інституційні перешкоди у розвитку даних кластерів.

СТИМУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Назарук А.Я. — 2025-02-07

У статті досліджено підходи до стимулювання розвитку сільських територій на основі впровадження європейських стандартів управління та використання інноваційних підходів. Розглянуто роль децентралізації, розвитку малого та середнього бізнесу, а також впровадженні цифрових рішень для підвищення продуктивності аграрного сектору та покращення якості життя сільського населення. Визначено вплив програм технічної допомоги ЄС, які сприяють підвищенню екологічної відповідальності населення та розширенню доступу місцевих громад до фінансових ресурсів. Досліджено стратегії підвищення ефективності регіонального управління, включаючи оптимізацію використання природних ресурсів, розвиток інфраструктури та забезпечення інтеграції місцевих громад у європейські ринки. Визначено основні проблеми сталого розвитку, пов’язані з недостатнім рівнем інвестицій, міграційними процесами тощо. З’ясовано, що сталий розвиток сільських територій можливий за умов координації зусиль місцевих, регіональних та державних органів влади, а також за активної участі громадського суспільства. Доведено необхідність вдосконалення політики регіонального розвитку, орієнтованої на досягнення довгострокових результатів у економічній, соціальній та екологічній сферах.

ПРІОРИТЕТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ ГІДНОЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Єфімов А.С. — 2025-02-07

У статті досліджено вплив євроінтеграційних процесів на реалізацію концепції гідної праці в Україні. Було проаналізовано як інтеграція до європейського економічного простору сприяє вдосконаленню трудового законодавства, підвищенню соціальних стандартів та забезпеченню прав працівників. Особливу увагу приділено викликам, пов’язаним із низьким рівнем мінімальної заробітної плати та економічною нестабільністю. Запропоновано створення Концепції гідної праці, адаптованої до сучасних викликів, як ключового інструменту реформування трудової сфери. Стаття акцентує на необхідності скоординованих зусиль між державними інституціями, бізнесом та громадянським суспільством для забезпечення гідної праці та економічного зростання.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ У ФІНАНСОВІЙ ЕКОСИСТЕМІ УКРАЇНИ

Капітанюк Е.В. — 2025-03-06

Електронна комерція є невід’ємною складовою сучасних економічних систем і стала можливою завдяки Інтернету, який створив фундамент для її розвитку. Як глобальний інструмент обміну інформацією та ресурсами, Інтернет відкрив нові горизонти для бізнесу та споживачів, сприяв появі інноваційних платформ і трансформації традиційних бізнес-моделей. В Україні зростання електронної комерції безпосередньо залежить від рівня доступу до Інтернету, який залишається нижчим, ніж у розвинених країнах Західної Європи, але демонструє позитивну динаміку. Розширення Інтернет-покриття в Україні супроводжується домінуванням мобільного трафіку, впровадженням різноманітних цифрових платіжних систем та активним зростанням кількості онлайн-майданчиків. Ці фактори істотно змінюють поведінку споживачів і впливають на стратегічні рішення бізнесу. Водночас пандемія COVID-19 прискорила цифрову трансформацію, змусивши компанії адаптуватися до нових умов шляхом інтеграції онлайн-каналів для забезпечення безперервності діяльності. Дослідження електронної комерції в Україні є актуальним, оскільки цей сектор виконує важливу роль у модернізації економіки та інтеграції країни в глобальні економічні процеси. У цій статті проаналізуємо взаємозв’язок між розвитком Інтернету та електронної комерції, визначимо ключові чинники, що впливають на цей процес, і дослідимо унікальні виклики та можливості, які виникають у контексті соціально-економічних умов України.

СУЧАСНИЙ СТАН ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Брошко М.В. — 2025-03-06

У статті досліджено сучасний стан підприємницької діяльності в Україні, зокрема, основні тенденції, виклики та можливості, що постають перед підприємцями в умовах швидко змінюваного економічного середовища. Розглядаються фактори, які впливають на розвиток бізнесу, такі як законодавчі ініціативи, доступ до фінансування, інновації та цифровізація.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА ІННОВАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Кривов’язюк І.В. — 2025-03-06

В статті досліджено вплив фактору війни на інноваційну діяльність промислових підприємств України. Критичний аналіз змісту наукових праць вчених виявив часткове вирішення проблеми вивчення взаємозв’язку впливу військових дій на території країни та розвитку інноваційних процесів у сфері підприємництва, що вимагає подальшого поглибленого вивчення інноваційної спроможності економіки України та підприємств її промислового сектору. В роботі визначено динаміку рейтингових оцінок та здійснено на базі отриманих результатів аналіз інноваційної спроможності України в 2013-2023 рр. Узагальнено та проаналізовано динаміку показників інноваційної діяльності промислових підприємств України в 2013-2023 рр. Визначено регіональні відмінності щодо впливу війни на діяльність підприємств промислового сектору економіки. Уточнено причини, які викликали наявні зміни в показниках інноваційної діяльності промислових підприємств. Запропоновано заходи з активізації інноваційної діяльності промислових підприємств України в умовах військового стану та в повоєнний період.

НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ СУТІ ТЕРМІНУ «СОЦІАЛЬНА СФЕРА»

Матрушенко О.О. — 2025-03-06

У статті досліджуються наукові підходи до визначення сутності терміну «соціальна сфера» як одного з ключових елементів соціально-економічної системи. Соціальна сфера охоплює комплекс галузей та інститутів, що забезпечують базові соціальні потреби населення, зокрема в освіті, охороні здоров’я, соціальному захисті, культурі та інших сферах, пов’язаних з підвищенням якості життя та соціальної стабільності. У роботі розглядаються різні наукові підходи до ідентифікації сутності соціальної сфери у тому числі морфологічний та кластерний аналіз.

Для аналізу у статті застосовано альтернативний метод створення уніфікованого визначення терміну "соціальна сфера", Для цього використали метод контент-аналізу з елементами математичного моделювання. Цей підхід дозволить кількісно оцінити значущість різних компонентів визначення на основі частоти їх згадувань у працях різних авторів.

За допомогою математичного моделювання та аналізу частоти згадувань ключових елементів у визначеннях різних авторів, сформували уніфіковане визначення поняття «соціальна сфера». Це визначення враховує вагомість кожного елемента та відображає комплексний характер соціальної сфери в сучасному суспільстві.

Стаття підкреслює важливість багатовимірного підходу до аналізу соціальної сфери та необхідність поєднання кількох методів для всебічного розуміння її структури та функціонування. Запропонований підхід дозволяє глибше розкрити сутність соціальної сфери, відображаючи її як комплексну систему, що забезпечує добробут населення та сприяє соціальній стабільності та економічному розвитку.

УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ В ЛОГІСТИЧНО-ПОСТАЧАЛЬНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ

Шермолович В.В. — 2025-03-07

В статті досліджено особливості управління бізнес-процесами в логістично-постачальницькій діяльності підприємств. Критичний аналіз змісту наукових праць дослідників виявив, що проблема є актуальною та своєчасною, зважаючи на військовий стан в Україні. В роботі визначено, що управління бізнес-процесами логістично-постачальницької підприємств формує регіональну логістично-постачальницьку систему. Така система сприяє досягненню цілей сталого розвитку громади. Вона має бути реалізована у трьох вимірах – з позиції влади громади, підприємств та структурних підрозділів підприємства. Запропоновано виділяти такі бізнес-процеси логістично-постачальницької діяльності, як замовлень, закупівель, транспортування, зберігання та складування.

ІНСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Мосійчук І.В. — 2025-03-07

В статті досліджено регіональний розвиток будівельних підприємств на прикладі Волинської області. Було проаналізовано наукові праці дослідників, у яких констатовано важливість будівництва у розбудові економіки. Крім того оцінювання розвитку будівельних підприємств оцінюється за інтегральним коефіцієнтом та методами стратегічного аналізу. В роботі визначено, що цифровізація в сучасних умовах має значне значення для дослідження показників розвитку. Встановлено, що основні інструменти стимулювання розвитку будівельних підприємств мають бути згруповано за чотирма рівнями: стратегічний, економічний, цифровий та соціально-психологічний.